.
1 березня 2025 року в Музеї Міста відбулася особлива зустріч — Жива бібліотека з ветеранами та ветеранкою російсько-української війни. Цей формат передбачає діалог: запрошені військові виступають у ролі “живих книг”, а відвідувачі — “читачів”, які можуть ставити запитання, слухати відповіді, розмірковувати та шукати розуміння.
Жива бібліотека — це не лекція і не інтерв’ю. Це — простір, де культурні діячі та діячки змогли у невимушеній формі дізнатися більше про досвід військових, який нерідко залишається невидимим або незрозумілим для цивільного середовища. Саме тому до участі ми запросили представників культурно-мистецької спільноти: менеджерів і менеджерок проєктів, організаторів подій, працівників театрів, музеїв, артцентрів, галерей.
Разом із шістьма учасниками/-цею Живої бібліотеки — Андрієм Пенцаком, Юрієм Козловським, Іллею Дмитришиним, Іриною Васечко, Андрієм Беленцем та Станіславом Дехтярем — ми досліджували запити та виклики, які виникають у взаємодії цивільного та військового досвідів у культурному полі.
Говорили про:
- комунікацію з ветеранами як учасниками або відвідувачами подій,
- питання інклюзії та життя з інвалідністю,
- мистецтво як терапію,
- бар’єри та способи взаєморозуміння,
- тонкощі мови запитань та доречності.
Зустріч відбувалася у форматі вільного діалогу: учасники_иці переходили від книги до книги, маючи змогу ознайомитись з різними розділами, що представляли ветерани_ка. У цьому живому процесі кожен і кожна змогли знайти щось своє: від практичних інструментів до переосмислення власної ролі у суспільстві змін.
Ми переконані, що отримані знання та досвід знайдуть своє продовження в культурних ініціативах, а нові принципи — у спілкуванні з аудиторіями.
Разом із книгами ми підготували цикл відео з короткими витягами з зустрічі.
Відповідь Андрія Пенцака, ветерана морської піхоти, на поширене запитання: як висловити подяку чи емпатію ветеранові_ці, не ставлячи людину в незручне становище?
Стас Дехтяр, ветеран російсько-української війни та волонтер розповів, що варто врахувати організаторам подій в умовах війни, коли йдеться про відвідини ветеранів_ок та не лише.
Андрій Беленець, боєць 12-ої бригади спеціального призначення АЗОВ, ділиться думками про різницю досвідів цивільних і військових та способи подолання цього бар’єру.
Ірина Васечко, бойова фельдшерка та інструкторка з тактичної медицини, говорить про підтримку жінок-ветеранок та адаптацію до материнства після фронту.
Юрій Козловський, ветеран АТО, адаптивний спортсмен і керівник проєкту «Ігри Героїв», відповідає на чутливе запитання: чи варто питати людину з інвалідністю, як вона отримала травму чи ампутацію?
Як зробити терапію мистецтвом справді корисною для ветеранів_ок? Ілля Дмитришин, ментор з підтримки та координатор терапевтичних сесій та рекреації для пацієнтів UNBROKEN.
Сергій Тітаренко, ветеран АТО, психолог та ідейний натхненник абілітаційного центру Habilitation у Львові, ведучий Живої бібліотеки. Ми взяли у нього коментар, чи зауважує він зміни в комунікації між цивільними та військовими після повномасштабного вторгнення, та що у ній можна вдосконалити.
Також для зручності ми підготували текстову версію з ілюстраціями у форматі “Порадника”, в двох варіантах — кольоровому та чорно-білому (для друку).
Діліться ним зі своєю аудиторією, в команді чи використовуйте у своїх особлистих цілях у цифровому чи друкованому вигляді.
Фото: Богдан Ємець
Команда Живої Бібліотеки: Софія Короткевич за підтримки Олександри Провозін, Світлани Тимків і Тетяни Бей.
Жива бібліотека — частина проєкту MuMeet, що реалізовується Музеєм Міста (ЛКП “Центр розвитку туризму м. Львова” та БФ “Фонд розвитку Музею Міста у Львові”) за фінансової підтримки Фонду “Пам’ять, Відповідальність і Майбутнє” (EVZ) у межах програми “єМістечко”. Партнери проєкту: Інститут стратегії культури, Управління культури Львова та Lviv Tourism Office.
Дякуємо за співдію абілітаційному центру Lviv Habilitation Center та Сергію Тітаренку за фасилітацію процесу.
