18 січня 2026 року відбудеться особлива подія, яка занурить учасників та гостей в час міжвоєнних святочних балів, які гуртували громаду Львова тоді, а зараз дадуть відчуття історичної тяглості та можливість створити теплий простір єднання мешканців міста, новомістян, ветеранів та родин військовослужбовців.
Кожен та кожна охочі зможуть навчитися чи покращити свої танцювальні навички, поспівати пісень Січових Стрільців та дізнатися про те, як проходили міські вечерниці в карнавальний період у 20-30-ті рр. ХХ ст. Подія має благодійну мету — підтримку ЗСУ, передбачає вшанування спадку українських воїнів і відновлення традиції соціальних танців, як нематеріальної спадщини міста.
Вальси, фокстроти, танго, джайв і навіть атмосфера міських танцювальних вечорів — це частина того, як місто жило, контактувало, гуртувало і творило спільноту сто років тому. Відновлюючи бал, ми не “граємо у ретро” — ми повертаємо танцюванню його місце в міському культурному серці.
Історичний контекст
Міжвоєнний Львів — це місто, у якому європейська елегантність поєднувалася з галицькою дотепністю, а культура міських вечірок та балів була невіддільною частиною зимових святкувань містян різних національностей. Українська громада Львова збиралась в Народному Домі, танцювальних салях чи рестораціях міста. Світло ліхтарів відбивалося на лакованих черевичках, а оркестри виконували вальси, модні на той час чарльстони та фокстроти, збираючи навколо себе багате товариство, активних громадських дієвців, мистецьку молодь та ветеранів.
Зимові бали були не лише розвагою, а й традиційною благодійною подією: львів’яни збирали кошти для підтримки військових, їхніх сімей, сиріт, госпіталів і реабілітаційних ініціатив. Ця традиція міської солідарності була такою ж усталеною, як і святочні вечерниці.
За тогочасним звичаєм бал займав два зали:
У першому — вишукані вальси та фокстроти, частування, стримані розмови та манери. Тут збиралися панянки з мамами, які мріяли знайти для доньки достойного нареченого.
У другому — джайв, танго, галасливі сміхи, галицькі жарти, буфет й міцні наливки. Місце свободи, темпераменту й живого міського духу.
1928 р.
Дорога моя Стасю!*
Пишу цього листа на скору руку, бо сама знаєш, що у цей час маю багато до роботи. Треба лагодити собі костюм на карнавальну ніч “Українського театру” в Народному Домі. Хоч він наче і готовий та дошиваю останні штрихи вже сама, бо забаглося мені підправити дещо, а до кравчині нема часу вертати та й мій Олько би сказав, що сама не знаю що хочу і трачусь понад міру на вбрання, котре вберу лиш одної ночі. Підібрала кілька ідей з минулорічної “Нової Хати”, трохи переінакшила, щоб не прийти з якоюсь панюсею в такім самім, звернулась в майстерню “Труд”, вони мені там все добре зшили.
Піду на баль в строю боярині – на голові буду мати “кораблик” і намітку з Crepe Georgette, яку сама оце якраз розшиваю пацьорками. А суконка буде із адамашку у взористі паси. На ноги вберу чобітки, то вже буде менше мороки як із балевими сатиновими мештиками, в котрих з хати в наші лютневі сніги не дуже і дійдеш, аби не заплямити вуличною хляпою.
Поки шию пацьорки на намітку, згадую свою першу карнавальну пору в 1925 році, наче от лише недавно було, а як усе інакше за ці роки стало. Великий баль ловецького товариства “Тур” вдарив з таким розмахом і несподіваним стилем, що ми з коліжанками були безмірно вражені. Салі Народного Дому прибрали зеленню і символами ловецького спорту, з’їхалися усі наші з краю. А потім – баль медиків, там ми і вперше зазнайомились ближче з моїм Ольком, сама знаєш яка я була щаслива у тім часі. Так, що пропустити карнавалю від Українського Театру і Богеми – то було немислиме. Стасю, які там пані мали костюми, я ходила із відкритим ротом та стиха розглядала усі ті чудасії! Журі верховодив Олекса Новаківський, вони надавали відзнаки за найліпші образи. Першу нагороду отримала Шепаровичева за (не повіриш!) костюм бузька! А Федорцева прийшла одягнена як синій бальоник. Мене ж найбільше вразила Мілена Рудницька вбрана пляшкою дорогого шампана!
Мушу вже закінчувати того листа і більш пильно підійти до роботи. Може приїду до тебе вліті на вакації в село, то більше про то поговоримо. Або може ти врешті виберешся до нас на карнавал, може хоч як не цего року, то на другий, я все тебе чекаю. Цілую, будь мені здорова, Стасю!
Люблю, твоя Нуся
*текст листа створений Уляною Явною за зразками листування 20-30-х рр. ХХ ст. та натхненний згадками в пресі того часу.
Як це буде відбуватись тепер?
3-14 січня 2026 – чемпіон України та віце чемпіон Німеччини з бальних танців – Павло Рудник, проведе серію з чотирьох майстер-класів з танцю (фокстрот, джайв, вальс, танго). Майстер-класи з танцю відбуватимуться попередньо 3 та 10 січня о 14.00 (суботи), 7 та 14 січня (середи) о 19.30.
9 січня 2026 18.30 – дослідниця історії Уляна Явна презентує унікальну лекцію з газетними вирізками та архівними матеріалами про те, як відбувалися балі міжвоєнного Львова: мода, соціальні історії, гумор епохи, міські традиції.
16 січня 2026 – культурна менеджерка події, співачка Соломія Чубай проведе співочу арт-практику за мотивами пісень Січових Стрільців — мелодій, що поєднують мужність, ніжність і національну пам’ять.
18 січня 2026 – відбудеться ключова подія програми – “Міський баль”. Ведучий події — ветеран Андрій Жолоб поєднає ритуальність свята з важливим голосом сьогодення. Пісні і танці проходитимуть під аранжування пісень Січових Стрільців та романси Богдана Веселовського — символи галицької міської естетики.
Місце проведення – Бібліотека на Ринку 9 (Львівська обласна бібліотека для юнацтва ім. Романа Іваничука).
Звертаємо увагу: подія відбуватиметься на 2-му поверсі.
Якщо серед гостей є військові або цивільні на кріслах колісних, будь ласка, повідомте нас заздалегідь — ми обов’язково допоможемо з підйомом та доступом.
Хто може взяти участь?
- мешканці Львова, новомістяни, ветерани, військові, члени родин військових
- вік – від 18 років
- для майстер-класів з танцю – чоловіки та жінки, які хочуть навчитися танцювати, або вже мають аматорський танцювальний досвід
- для майстер-класів зі співу вокальний досвід необов’язковий
Як взяти участь?
учасник балю (30 осіб) – обов’язково бере участь в 4-х майстер-класах з танців, лекції від Уляни Явної, співочому майстер-класі від Соломії Чубай (опційно), готує свій образ в стилі 20-30-х рр. ХХ ст. (дотримується дрескоду) та має мати змогу бути присутніми 18 січня 2026 року власне на самому “Міському балю”. Реєстрація завершена.
гість балю (30 осіб) – може взяти участь в лекції від Уляни Явної та співочому майстер-класі від Соломії Чубай (опційно), але готує свій образ в стилі 20-30-х рр. ХХ ст. (дотримується дрескоду) та має мати змогу бути присутніми 18 січня 2026 року власне самому “Міському балю”.
Участь безкоштовна за умовою заповнення зголошення учасника чи гостя балю. Реєстрація для гостей відкриється невдовзі.
22 грудня – 1 січня 2025 р. – заповнення зголошення (форми) учасника балю
1-17 січня 2025 р. – заповнення форми зголошення гостя балю
Через обмежену кількість місць, організатори проведуть відбір серед охочих.
Відібрані учасники та гості отримають іменне запрошення на “Міський баль”.
Подія має благодійну мету, тож передбачає рекомендований донат від 500 грн. на заявлений збір (посилання на збір буде надіслано відібраним учасникам та гостям).
Організатори:
Культурна менеджерка події – Соломія Чубай
Експертка – Уляна Явна
Допомога в проведенні події – команда Музею Міста
Ідея проекту – результат роботи партисипативної групи проекту “MuMeet” (тематичний блок “Спадщина”) за модерації Христини Рутар.
Подія проводиться в рамках проєкту MuMeet, що повністю фінансується Фондом “Пам’ять, Відповідальність і Майбутнє” (EVZ) в межах програми підтримки “єМістечко – простір для кожного”. Організатори проєкту – Музей Міста (ЛКП “Центр розвитку туризму м. Львова” та БФ “Фонд розвитку Музею Міста у Львові”) за партнерської підтримки Управління культури ЛМР, Офісу охорони культурної спадщини ЛМР та ЛКП “Бюро спадщини”.
Подія проводиться в рамках проєкту MuMeet, що повністю фінансується Фондом “Пам’ять, Відповідальність і Майбутнє” (EVZ) в межах програми підтримки “єМістечко – простір для кожного”. Організатори проєкту – Музей Міста (ЛКП “Центр розвитку туризму м. Львова” та БФ “Фонд розвитку Музею Міста у Львові”) за партнерської підтримки Офісу охорони культурної спадщини ЛМР та ЛКП “Бюро спадщини”.
