“Я навіть боюся уявити, що моя дитина гуляє десь на будові!” Такі коментарі ми часто чули під час інтерв’ю для виставки “Подорож героя: Останній тиждень літа”. Дорослі із захватом розповідали про власні дитячі пригоди: як самі ходили до школи, досліджували з друзями околиці та навіть могли потрапити на стратегічне підприємство через дірку в паркані. “То були інші часи”, — зауважують дорослі. Та чи дійсно це так? Чи можуть сучасні діти самостійно знайомитися із містом? Як підготувати дитину до перших вилазок в місто,  мінімізуючи ризики для життя і здоров’я? Що дає такий досвід і чи потрібно це дітям? Так виникла ідея проєкту “Йди погуляй!”.

y

Навіщо піднімати ці питання? Понад усе ми прагнемо, щоб простір, в якому ми живемо, був комфортним для всіх, — зокрема і для дітей. 

Адже дитинство в місті — це не лише помешкання в багатоквартирних будинках, галасливі майданчики чи регулярні відвідини гуртків, торгових центрів, музеїв та театрів. Насправді, тут можливостей значно більше, аніж небезпек. 

Врешті настає момент, коли доведеться відпустити дитину в самостійні мандри. І тут виникає потреба навчити пересуватись містом. Проте окрім необхідності, є чимало переваг у тому, щоб діти самостійно вивчали простір. 

Змалку ми швидко вчимося орієнтуватися в просторі, адже часто опиняємося на нових вулицях. А коли користуємося громадським транспортом, то ще й розвиваємо навички тайм менеджменту та тренуємося самостійно приймати рішення. До того ж розширюємо соціальний простір та краще розуміємо себе в контексті середовища міста. 

Дуже важливо, щоб дорослі у цьому підтримували і допомагали дітям. Але не завжди легко відпустити дитину. Їй чи йому може бути страшно. Бояться часто і самі батьки. І це не дивно, інформаційні канали переповнені загрозами та небезпеками, які чекають на дитину за порогом дому.

Ми не в силі вплинути на багато речей та зробити міста абсолютно безпечними. Втім, можемо спробувати уявити, як уникнути можливих неприємностей. Чимало залежить і від самих дітей. Бо не рідко і вони провокують небезпечні ситуації. Наприклад, перебігають дорогу на “червоне”.  

Психологи стверджують, що модель поведінки можна певною мірою прогнозувати та коригувати. Батькам для цього потрібно лише трішки інформації та багато терпіння. 

Цим проектом ми прагнемо допомогти батькам налаштувати комунікацію з дітьми таким чином, щоб діти були готовими досліджувати простір міста долаючи власні страхи, перешкоди та небезпеки. Ми сподіваємося знизити градус тривожності батьків та збільшити самостійну мобільність дітей в місті. А разом з тим створити майданчик для обміну досвідом між батьками.

Чому ми назвали проєкт “Йди погуляй!”?  А пам’ятаєте як гарного погожого дня ваша мама/тато (бабуся/дідусь) сварилася: “Скільки можна сидіти біля телевізора, йди краще погуляй!” Ми впевнені, що  зараз сучасні діти чують все менше щось подібне від батьків. А помешкання не рідко вважають єдиним безпечним місцем для дитини. 

Хто нам допомагав? Головні наші герої — це самі батьки та їхні діти. Вони не лише діляться власним досвідом, а й страхами та переживаннями. Відтак, часто скеровують нашу команду в правильному напрямку. 

Довкола безпеки дітей нам також вдалося об’єднати експертів з ГО “Культурні географії”, Центру здоров’я та розвитку “Коло сім’ї”, Центру гідності дитини УКУ, Патрульної поліції Львівської області, Львівської міської ради, ЛКП “Львівелектротранс”, ЛКП “Лев” та інші. 

Теми, які ми відзняли у 2021 році:

  • досвід пізнання міста: що дають самостійні подорожі і чому не варто від них відмовлятися;
  • безпечна подорож: дорога, велосипед, електротранспорт, автобуси; 
  • дитина VS дорослі: коло довіри, хороші і погані незнайомці, особисті межі та побудова довіри між батьками і дітьми; 
  • діти і тварини в місті: як розуміти міських чотирилапих та мирно з ними співіснувати. 

Переглянути відео можна на YouTube-каналі Музею Міста. 

Проєкт реалізовується БФ “Фонд розвитку Музею Міста у Львові” та командою Музею Міста за підтримки БФ “ЗМІН фундація” 

Фундація ЗМІН — приватний український фонд, створений з метою системної експертної діяльності заради підсилення ефективних суспільних трансформацій та сталого розвитку. Модель діяльності — стратегічна філантропія. 

Музей Міста як сучасна музейна інституція, не лише збирає, досліджує та аналізує спогади містян, але й піднімає актуальні для суспільства питання сьогодення, що дає можливість проводити паралелі та впливати на розвиток локальної громади.

Досліджуйте місто безпечно разом із МуМі!