В 2024 році Музей Міста розпочав дворічний проєкт MuMeet, назва якого від слів Museum Meet (Музей і Зустріч). Мета проєкту — створити умови для перетворення Музею Міста (МуМі) на простір вибудовування спільної ідентичності з містом та налагодження соціальних зв’язків локальної громади
Програма проєкту триває з листопада 2024 року до червня 2026 року і складається з чотирьох блоків — Культура, Архітектура та урбаністика, Спадщина та Екологія. Події сфокусовані на ідеї вибудовування зрілих та сталих стосунків між містом та мешканками/цями, тими, що проживають тут давно, або ж переїхали до Львова нещодавно, органами місцевого самоврядування, ГО та незалежними дієв(и)цями, за медіації МуМі.
Одночасно в рамках проєкту відбуваються дві паралельні програми — публічна та партисипативна.
Публічна програма — це можливість для представниць/ків міських інституцій, громадського сектору, незалежних дієвиць/ців отримати підтримку та організувати подію в просторі Музею Міста різноманітного формату: зустрічі, презентації, лекції, семінари, майстер-класи, дискусії.
Партисипативна програма — передбачає створення групи мешканок та мешканців, які професійно не працюють у дотичних сферах, але зацікавлені впливати на міські процеси. Протягом десяти зустрічей ця команда досліджує, аналізує та шукає інструменти для вирішення актуальних проблем у згаданих тематичних напрямах.
Формування команди та програми
Музей Міста в своїй роботі постійно звертається до партисипативних практик, кожна з яких є оригінальною, має свою мету та завдання. Створення нового формату із залучення містян/ок — це завжди в якійсь мірі експеримент, де процес роботи групи є не менш важливим за результат. Тому все починається з великої кількості нарад команди і пошуку партнерств. До блоку культури ми залучили Управління культури Львівської міської ради та Інститут стратегії культури. Модерували зустрічі партисипативної групи Анастасія Драчук, Христина Дубницька — фасилітаторки з досвідом управління командами в громадському секторі.
Формування програми було дуже гнучким і залежало від динаміки роботи групи. На певних етапах команду консультували експерти та експертки з тем, до яких учасниці звертались в процесі програми.
Проєкт розпочався з оголошення опен колу, в описі до якого ми свідомо розширили розуміння культури, не лише через роботу мистецьких інституцій, але й повсякденні міські практики. До участі ми запросили тих, хто не мав професійного досвіду. Другою умовою була готовність відвідати 10 зустрічей по півтори години протягом двох з половиною місяців. Ми отримали 29 заявок, з яких 27 — від жінок, і 2 — від чоловіків. На підставі мотиваційного повідомлення на участь в проєкті відібрали 15 учасниць.
В анкетах зацікавлених можна було прочитати про пошук майданчика для втілення наявних проєктів, про нестачу наповнення інфопростору культурними контентом після ковіду та початку повномасштабного вторгнення, деякі з учасниць хотіли знайти однодумців та цікаво провести час, мотивувало людей бути корисним місту, де проживаєш.
Після відбору команду сформували 15 жінок таких професій — психологині, журналістки, менеджерки комерційного та громадського сектору, екскурсоводки, ріелторка та військова, а також три студентки дотичних до культури спеціальностей. Серед учасниць було четверо людей, які вимушено переїхали у Львів після початку війни. Всі мали вищу освіту та активно долучась до культурних подій в місті.
10 зустрічей: як все відбувалось
На початку роботи відбулась розмова про культуру та рамки її сприйняття із запрошеною експерткою Тетяною Продан. Ми запропонували учасницям визначити, що для них є культура, а що ні.
До “не культури” вони віднесли грубість, вандалізм, бруд, руйнування.
А “культуру” охарактеризували такими визначеннями — форма суспільного договору, вираження актуального через творчість і взаємодію; дзеркало суспільства; поєднання різносторонніх факторів життя в одну систему цінностей, координат, стратегії; взаємодія з простором і подіями. Культура в місті це — галереї, театри, кіно, музеї, пам’ятки архітектури, дружні простори, читання, прояв різних форм мистецтва. Культура дає нам право обирати ким бути, право на самоідентифікацію.
В процесі реалізації проєкту група мала нагоду почути як працюють департаменти та управління міської ради. Розмова з Управлінням культури перейшла від упередженої дискусії до конструктивного діалогу і обміну контактами. Зустріч стала прикладом ефективної комунікації між тими, хто представляє міські управління та громадсько активними групами. Інститут стратегії культури презентував попередні результати опитування про культурні потреби в рамках підготовки стратегії культури 2035, доповнюючи розповідь практичними кейсами ІСК та особливостями досліджень в сфері культури.
На перших зустрічах учасниці пропонували загальні проблематики і проводили опитування в дружніх колах та серед знайомих, щоб виокремити ключові проблеми. За результатами дослідження були відібрані наступні теми:
- Маргінали міста
- Культура новомістян
- Культура громадського транспорту
- Культура туризму
- Культура в просторі міста
- Культура дітей в місті
- Культура повернення і прийняття (в контексті повернення військових зі служби)
- Культура збереження архітектури
Протягом наступних зустрічей відбулись процеси деталізації проблематики та аналіз відповідно до сформованих групою критеріїв, зокрема щодо реалістичності вирішення чи впливу на ситуацію в кожній темі. В результаті трьох етапів відсіювання, в трійку потрапили наступні — відсутність поінформованості щодо послуг та зручностей для гостей міста, які прибувають до Львова в нічний час; культура новомістян/ок та незнання алгоритмів взаємодії з військовими. Остання тема, в результаті відбору за участі експертів/ок вийшла у фінал і була визнана найактуальнішою.
Результат проєкту
Наступним етапом був відбір інструментів впливу на проблему. Група знову поділилась на три команди, які запропонували наступні рішення: перша — пересувну виставку в школах про правила комунікації; друга команда запропонувала зйомку пояснювальних відео знятих за сценарієм, а третя — проведення живої бібліотеки за участі військових для дієвців/дієвиць культури. За спільним обговоренням всіма учасниками було прийняте рішення об’єднати другий та третій формат і в результаті головним продуктом партисипативної програми MuMeet_Культура стало проведення Живої бібліотеки, а також в доповнення — серія коротких відео і онлайн порадник з коментарями від військових щодо коректної комунікації з ветеранами та ветеранками. Завершилась партисипативна програма передачею технічного завдання менеджерці наступного блоку зі створення продукту — Софії Короткевич.
Жива бібліотека — формат, коли дієв(и)ці могли прочитати (розпитати) живі книги (ветеранок та ветеранів російсько-української війни) про те, як коректно вибудовувати з ними комунікацію. Загалом подія об’єднала 8 ветеранів та ветеранок та 22 дієвиць та дієвців.
Більше про Живу бібліотеку можна дізнатись тут.
Дякуємо учасницям проєкту: Вікторії Фанг, Юліанні Канді, Вероніці Завгородній, Анастасії Чупринській, Златі Новосельській, Наталії Соболевій, Ользі Вовкодавець, Йош, Тетяні Фоміній, Анні-Марії Лиско, Владі Новосад, Катерині Малигіній.
Проєкт повністю фінансується Фондом “Пам’ять, Відповідальність і Майбутнє” (EVZ). Ця публікація не відображає точку зору Фонду EVZ. Відповідальність за зміст будь-яких висловлювань несе автор.
